Нарешті йдуть найцікавіші обстеження, які були нашою початковою метою візиту в цей район. У цьому нам люб’язно допоміг Андрій Протоковило,до якого ми практично самі напросилися.
У зустрічі брала участь вся родина, і навіть наймолодший її представник, у якого, не можу не відзначити, улюблені іграшки – це інструменти батька.
Але повернемось ближче до справи, тобто домашніх сонячних станцій.
Перша домашня сонячна електростанція отримала “Зелений тариф” ще 2016 року. Але її власник дуже швидко зорієнтувався і вирішив її розширити вже у 2017 році.
Знайомимося
Сонячні панелі Canadian Solar CS6P-265P, 270P, Ameri Solar 255W
Інвертора SMA FLX Pro, Danfoss Triple Lynx Pro
Вже тоді станція була побудована на столах зі змінним кутом, і надалі ми змогли простежити еволюцію рішень, які використовувалися для таких столів.
Помітно, що на конструкцію станції трохи тисне тягар часу,
проте вона вистояла без проблем. Підходимо ближче у супроводі представника власника.
В порівнянні з попередньою станцією є дуже великий контраст, ділянка чудово доглянута, але підв’язати дроти все ж не завадило б.
Конструкція під сонячні панелі виглядає дуже сучасно і є дуже характерний момент – це горизонтальна орієнтація сонячних панелей. Сонячні панелі кріпилися парно на трубу 60*30*2 та 30*30*2 по краях, для деяких болтів у рамі панелі свердлили отвори.
Окремо хочу зупинитись на виконанні вузла кріплення столу до опори. У попередніх обстеженнях ми бачили багато незрозумілих конструкторських рішень. Тут все підігнано таким чином, що сама стійка є додатковою страховкою від неправильної зміни кута. Стіл упирається в опору, якщо перевищує мінімальний або максимально допустимий кут.
Ця сонячна електростанція слугувала своєрідним полігоном з обкатування різних технологічних рішень.
Можна побачити з’єднання СІП-а з міддю як через так звані “горіхи”,
так і цілком сучасне рішення через клемні колодки WAGO.
Потрібно зауважити, що обидва рішення не гріються і працюють. Як і СІП, в трубі, закопаний у землю.
Під сонячні панелі та болти в більшості випадків йдуть оцинковані шайби,
а там де нема (перша ітерація) вже помітні сліди електрохімічної корозії.
Сліди часу помітні, на жаль, у всіх місцях конструкції.
Ну і звісно я чекав досить багато, від тепловізійного обстеження сонячної станції.
Нічого особливого, на жаль (і радості господаря) я не зміг виявити. 2 сонячні панелі мали згорілі діоди,
на деяких панелях трохи перегрівалися діодні коробки.
На мій подив, вже тоді були діодні коробки, залиті компаундом.
З контактами все теж було в нормі, ніде нічого не грілося, незважаючи на оригінальність рішень і досить поважний вік.
Все вінчає гарний дашок, встановлений над інверторами, що дозволяє їм проводити майже весь день в тіні.
Бажаємо власнику всього найкращого, а ми йдемо зазирнути на станцію, яка зовсім поряд.