Заземлення сонячних панелей

viktorkrp

Tier3
Реєстрування
19 Сер 2024
Дописи
5
Бали
3
Сьогодні вивчав питання заземлення сонячних панелей. Знайшов дві причини чому може бути необхідне заземлення сонячних панелей.
1. Пошкодження електричної ізоляції панелей або дротів підключення панелей, потрапляння напруги від генеруючої частини панелей на раму і несучу конструкцію.
2. Пошкодження електричної схеми інвертора. Як я розумію, це може бути проблемою, коли для інвертора і сонячних панелей використовується один контур заземлення. Що саме по собі є неправильним.
Висновок - заземлення сонячних панелей необхідне з точки зору безпеки для ситуацій коли пошкоджується конструкція сонячних панелей. Це єдина причина, але важлива. Заземлення має обов'язково реалізовуватись у вигляді окремого контура. Тобто інвертор, зовнішня мережа, обладнання мають бути заземлені на один спільний контур. Сонячні панелі мають бути заземлені на свій окремий контур. Заземлення сонячних панелей не вирішує питання грозозахисту. Грозозахист, це окреме рішення. Більше того, "підняття землі" на дах може погіршити ситуацію з грозозахистом.

Покритикуйте.
 
?
А можно с этого места по подробнее?
Я не дуже обізнаний з цієї теми, я розмірковую і бачив такі ж думки в обговореннях. Як влаштований блискавкоприймач? Це металева конструкція на висоті з заземленням. Якщо ми заземлюємо сонячні панелі, вони мають відмінний від даху електричний потенціал, стають високо піднятим заземленим блискавкоприймачем - найкоротшим шляхом блискавки до землі. Я сформулював це як "підняти землю". :) Тобто, за логікою, якщо ми заземлюємо сонячні панелі, ми підвищуємо вірогідність потрапляння блискавки. І якщо вже заземлили, то маємо встановити окремий блискавкоприймач.

 
Тобто, за логікою, якщо ми заземлюємо сонячні панелі, ми підвищуємо вірогідність потрапляння блискавки. І якщо вже заземлили, то маємо встановити окремий блискавкоприймач.
Логично. Только в жизни я видел когда молния била в жилые строения , хотя рядом (+/- 20м) были вышки грозоотводов. Порядка 25м каждая. Так что теория и практика ситуативны. Но сваять дополнительный грозоотвод я Вас не отговариваю.
 
Мене на іншому форумі висміяли за те що я сказав що інвертор і ПЗІП PV входу повинен мати різні контури заземлення , бо в момент спрацювання він (ПЗІП) замкне PV вхід з зеземленням інвертора що рівносильно КЗ для інвертора , аргументували тим що ніби все заземлення всеодно між собою зв'язане бо земля не діалектрик. Але ж якщо два контури заземлення будуть забиті на відстані 20м то опір розтікання буде декілька сот а може і тис Ом. і КЗ через такий опір ніяк не буде, тобто різниця буде колосальна.
 
Останнє редагування:
Мене на іншому форумі висміяли за те що я сказав що інвертор і ПЗІП PV входу повинен мати різні контури заземлення , бо в момент спрацювання він (ПЗІП) замкне PV вхід з зеземленням інвертора що рівносильно КЗ для інвертора , аргументували тим що ніби все заземлення всеодно між собою зв'язане бо земля не діалектрик. Але ж якщо два контури заземлення будуть забиті на відстані 20м то опір розтікання буде декілька сот а може і тис Ом. і КЗ через такий опір ніяк не буде, тобто різниця буде колосальна.
Коли ПЗІП замкне, то там буде не КЗ, бо там стоять варістори, які будуть намагатися втримати заявлений потенціал напруги відносно землі, а перед ними ще й запобіжники які мають сгоріти. До того ж має значення в якому режимі знаходиться інвертор. Бо коли він не SBU, то те заземлення умовно кажучи далі болта на корпусі не іде.
Для себе вирішив, якщо під час грози буду вдома, то буду вимикати PV входи, та відключати інвертори від мережі і по фазі, і по нулю.
 
Коли ПЗІП замкне, то там буде не КЗ, бо там стоять варістори, які будуть намагатися втримати заявлений потенціал напруги відносно землі, . До того ж має значення в якому режимі знаходиться інвертор. Бо коли він не SBU, то те заземлення умовно кажучи далі болта на корпусі не іде.
Чого ж не буде, коли варістор отримує пробій по напрузі то його опір впаде в нуль, хоч і на дуже короткий час але КЗ таки буде, і струм там буде не маленький. я дивився ролик де автор стверджував що сервісники радять таки заземляти різними контурами інвертор і грозозахист панелей, бо горать інвертора при спрацюванні ПЗІП коли варістори залипають на вічне КЗ.
а перед ними ще й запобіжники які мають сгоріти
не сильно на них надійтесь, я 20А запобіжник перепалив 40А аж за 10с, так що поки той запобіжник згорить то десяток транзюків прострелить. Походу запобіжники нада не тіки перед ПЗІП ставити ай після, щоб захистить вхід від КЗ, бо варістори можуть і залипнути на вічне КЗ. У мене в упсові варістор так закоротив після сприбка напруги.
Для себе вирішив, якщо під час грози буду вдома, то буду вимикати PV входи, та відключати інвертори від мережі і по фазі, і по нулю.
повністю згоден самий безпечний варіант це ізолюватися від зовнішньої проводки під час грози, але гроза може бути серед ночі і я наприклад не завжди прокидаюся, тобто вимкнути не буде кому.
 
Останнє редагування:
не сильно на них надійтесь, я 20А запобіжник перепалив 40А аж за 10с, так що поки той запобіжник згорить то десяток транзюків прострелить. Походу запобіжники нада не тіки перед ПЗІП ставити ай після, щоб захистить вхід від КЗ, бо варістори можуть і залипнути на вічне КЗ. У мене в упсові варістор так закоротив після сприбка напруги.
Ну у випадку блискавки наче там будуть кілоАмпери, тому має швидко згоріти. Стосовно залипання сгорівших варисторів в КЗ згоден. Тоді такий варістор може спалити інвертор. Але! Ви бачили як зроблені ті модулі, які китайці продають в сборі? Там спочатку стоять запобіжники, потім варістори, а тільки потім DC автомати. А наші блогери просувають таку схему - спочатку DC автомати, потім запобіжники, а потім варістори. Виходить китайська схема більш вірна. В цьому випадку між варістором та інвертором стоять автомати. Вони можуть захистити інвертор від сгорівшого варістора.
 
Ну у випадку блискавки наче там будуть кілоАмпери, тому має швидко згоріти. Стосовно залипання сгорівших варисторів в КЗ згоден. Тоді такий варістор може спалити інвертор. Але! Ви бачили як зроблені ті модулі, які китайці продають в сборі? Там спочатку стоять запобіжники, потім варістори, а тільки потім DC автомати. А наші блогери просувають таку схему - спочатку DC автомати, потім запобіжники, а потім варістори. Виходить китайська схема більш вірна. В цьому випадку між варістором та інвертором стоять автомати. Вони можуть захистити інвертор від сгорівшого варістора.
В будь якому випадку ПЗІП повинен бути між запобіжником і автоматом , чи двома автоматами чи двома запобіжниками, інакше будуть великі проблеми, адже в інструкції інвертора вказано що жоден з входів закоротювати неможна!!!
 
Там спочатку стоять запобіжники, потім варістори, а тільки потім DC автомати. А наші блогери просувають таку схему - спочатку DC автомати, потім запобіжники, а потім варістори.
в себе я взагалі зробив наступну схему:
спочатку DC автомат
потім пзіп (який в разі удару блискавки має розмікнути DC автомат)
і на останок плавкі запобіжники

якщо ж ставити DC вимикач, а не автомат - то схема вимикач-запобіжник-пзіп напевно буде найкращою
 
спочатку DC автомат
потім пзіп (який в разі удару блискавки має розмікнути DC автомат)
Цікаво на якому принципі ті DC автомати. Бо якщо на тепловому, то від блискавки і струму в кілоампери контакти можуть позварюватись ще до того як воно спробує їх розімкнути...
 
в себе я взагалі зробив наступну схему:
спочатку DC автомат
потім пзіп (який в разі удару блискавки має розмікнути DC автомат)
і на останок плавкі запобіжники

якщо ж ставити DC вимикач, а не автомат - то схема вимикач-запобіжник-пзіп напевно буде найкращою
першим повинен бути запобіжник, тіки він гарантовано розімкне при спрацюванні ПЗІП , дугу від блискавки він не погасить звісно, але як тіки блискавка зникне зникне і дуга, а от автомат дійсно може "злипнутись" і фізично незможе розімкнутися.
 
Коли ПЗІП замкне, то там буде не КЗ, бо там стоять варістори
Вари́стор (англ. vari(able) - переменный (resi)stor — резистор) — полупроводниковый резистор, электрическое сопротивление (проводимость) которого нелинейно зависит от приложенного напряжения, то есть обладающий нелинейной симметричной вольт-амперной характеристикой и имеющий два вывода.
Вопрос к тем у кого есть панели: сколько вольт варистор ,,видит" между + солнца и землёй? Или это два последовательных варистора отслеживают вольтаж стринга?
 
Цікаво на якому принципі ті DC автомати. Бо якщо на тепловому,
щоб автомат був лише на тепловому - то це не автомат а незрозуміло що
в тому що я ставив - розривач подвійний - термічний і магнітний, як і в будь-якому нормальному автоматі. перед установкою пробував на кз перевіряти з автомобільним акумулятором - все нормально справлявся
ну і щодо залипання - заявлена характеристика по струму розмикання - 6кА, чого я думаю - має вистачити
першим повинен бути запобіжник, тіки він гарантовано розімкне при спрацюванні ПЗІП , дугу від блискавки він не погасить звісно, але як тіки блискавка зникне зникне і дуга, а от автомат дійсно може "злипнутись" і фізично незможе розімкнутися.
гарантовано розімкне і дуга буде далі - хіба в цьому не є суперечність? тобто струм далі протікає через дугу, і все що після підєднане - "класно" сприймає його
та і загалом по схемах підключення пзіп - він ставиться після автомата, щоб при протіканні струмів від блискавки - вимкнути саме його (це саме стандартна схема установки), а дуга в дугогасильній камері була розсіяна.
ну а щоб не залипнув точно - треба брати на найбільшу розмикальну здатність, але тут все залежить і від кошелька вашого, і від "запасу" який хочеться мати.
чи ставити між автоматом і пзіп запобіжники - то може кожен для себе вирішити. так, по ідеї воно має бути ніби трохи й надійніше (бо може й дуга загасне в запобіжнику), але для себе я зробив ту схему яку описав.
 
Вопрос к тем у кого есть панели: сколько вольт варистор ,,видит" между + солнца и землёй? Или это два последовательных варистора отслеживают вольтаж стринга?
В ПЗІПі стоять два варістори увімкнені типу "Y" вгорі + і - , а низ змкнутий і на землю, коли варістори "відкриється стануть провідниками" вони коротять + і - між собою , і одночасно на землю, якщо її туди підключили. ПЗІП повинен бути розрахований на значно більший вольтаж чим можуть дати СП, інакше коротне без блискавки.
 
Останнє редагування:
гарантовано розімкне і дуга буде далі - хіба в цьому не є суперечність? тобто струм далі протікає через дугу, і все що після підєднане - "класно" сприймає його
ні несприймає бо після запобіжника стоїть ПЗІП який оту дугу що буде бити через запобіжник буде скидати на землю , для того він і стоїть, і у запобіжника топорозміру 10х38 розривна здатність 20-30кА а не 6кА як у вашого нещасного автомата. а тепер питання знатокам, хто краще розірве дугу атомат чи запобіжник? такщо китайці правильно рекомендують спочатку запобіжники потім ПЗІП а потім автомат, а не навиворіт.
6кА вистачить для розмикання при КЗ, а не при попаданні блискавки. ніяка дугогасильна камера в автоматі не розірве блискавку. тай блок варісторів напевно непогасить повністю, в таких випадках тіки помплексний трьохрівневий захист допоможе. з газорозрядниками і так далі.
 
Останнє редагування:
ні несприймає бо після запобіжника стоїть ПЗІП який оту дугу що буде бити через запобіжник буде скидати на землю , для того він і стоїть, і у запобіжника топорозміру 10х38 розривна здатність 20-30кА а не 6кА як у вашого нещасного автомата. а тепер питання знатокам, хто краще розірве дугу атомат чи запобіжник? такщо китайці правильно рекомендують спочатку запобіжники потім ПЗІП а потім автомат, а не навиворіт.
6кА вистачить для розмикання при КЗ, а не при попаданні блискавки. ніяка дугогасильна камера в автоматі не розірве блискавку. тай блок варісторів напевно непогасить повністю, в таких випадках тіки помплексний трьохрівневий захист допоможе. з газорозрядниками і так далі.
В предохранителях наполнитель охлаждает дугу и физически преграждает путь а в автомате постоянный магнит изменяет направление дуги. В теории.
 
Найшов мануал по ПЗІП, хоча там моментами трохи кривий переклад. Якось нада розкулупати акуратно один картрідж від ПЗІП, чи є там запобіжник чи ні, давно хотів розібрати і подивитися які там варістори. адже купити варістор значно дешевше чим той картрідж.
 

Вкладення

  • Pidbir-PZIP2.pdf
    2,9 Mб · Перегляди: 12
Останнє редагування:
купити варістор значно дешевше чим той картрідж.
Возможно я чтото пропустил, но ценность варистора, это его способность превращать в тепло напряжение которое выше его номинала. Он ,,ест" всплески. И греется. Тем самым стабилизирует напряжение потребителя. В разумных пределах. Но он не панацея.
 
Грозозащита воздушных линий на вводе в дом не спасала ни телевизоры ни телефоны. Но спасала дом от пожара. Были такие коробочки с тонкой слюдяной изоляцией на масивный контакт заземления. Как мне посоветовал dalet не заганяйся сходи в церковь.
 
Назад
Угорі