Запобіжник для акумуляторів

який перегруз 1 в 3.7 А це що ДЖ на 3.5 ватта?
щоб перепалить запобіжник 2А 250В знадобилося 5А, тобто імпульсник повинен бути як мінімум на 10А щоб не здохнути, і то можуть вихідні електроліти після такого стрибка попухнуть, треба додатково на вихід варістор з баластом більшого номіналу кинуть, щоб підстрахував від стрибка при перегоранні запобіжника.
 
Останнє редагування:
щоб перепалить запобіжник 2А 250В знадобилося 5А, тобто імпульсник повинен бути як мінімум на 10А
якщо потрібно 5А навіщо ДЖ на 10А? чи все таки треба 10А ви визначитесь нарешті
можуть вихідні електроліти після такого стрибка попухнуть
від стрибка чого?
 
якщо потрібно 5А навіщо ДЖ на 10А? чи все таки треба 10А ви визначитесь нарешті

від стрибка чого?
для того щоб спалить запобіжник2А нада дати 5А, але БЖ нада брати з двохкратним запасом щоб разом з запобіжнико не здох і сам БЖ, в момент замикання виходу БЖ на запобіжник піде ріст струму і падіння напруги ,БЖ буде стабілізувати напругу і піддасть потужності якщо це не перевищить його потужність , а в момент перегорання запобіжника іде різке розвантаження БЖ, і в нього на виході може скаканути напруга в рази більша за його номінал, от чого горать гібриди коли при заряді в 30А бмс відрізає акб на заряд.
 
щоб разом з запобіжнико не здох і сам БЖ,
в момент перегорання запобіжника іде різке розвантаження БЖ, і в нього на виході може скаканути напруга в рази більша за його номінал
в нормальному лабораторному ДЖ такого не буває, їх навіть тестять на різке зняття навантаження якщо добрий Дж то напруга майже не підіймається, як що так собі то максимум +1 в
 
Бажаної напруги де? на запобіжнику? це неможливо досягнути
Вы писали : воссоздать реальные условия. И как раньше писал Dalet вопрос в том что защищаем? Те условия и воссоздаём. Предохранитель это только ведь кажется что кусок проводника на зажимах, а на самом деле сколько подводных камней при расчёте на конкретные условия.
 
Останнє редагування:
Те условия и воссоздаём.
Яки? щось я прочитав 2 сторінки і ніде не знайшов яки умови відтворюються? як що досягнути на запобіжнику 48 або 220 в то це можна тільки на згорілому досягнути
 
в нормальному лабораторному ДЖ такого не буває, їх навіть тестять на різке зняття навантаження якщо добрий Дж то напруга майже не підіймається, як що так собі то максимум +1 в
ключове слово в нормальному, якщо у вас такий боєць невразливий є, то вперед.
 
Яки? щось я прочитав 2 сторінки і ніде не знайшов яки умови відтворюються? як що досягнути на запобіжнику 48 або 220 в то це можна тільки на згорілому досягнути
ми тут розбираєм вплив напруги на швидкість перегорання при перегрузі чи КЗ високовольтних запобіжників при роботі з номінальною напругою і низькою, чи впливає напруга на часоамперну характеристику чи ні.
 
чи впливає напруга на часоамперну характеристику чи ні.
Напруга в колі не впливає і не може впливати
Коли запобіжник включений в коло через ного тече струм, а напруга на запобіжнику буде I*Rзапобіжника, вона ніколи не буде дорівнювати напрузі (можете заміряти опір запобіжника і вирахувати яка на ньому напруга при заданому струмі)
далі коли запобіжник згорить коло стає розімкнутим і тоді к запобіжнику буде прикладена вся напруга джерела і тут як що номінальна напруга запобіжника менша ніж напруга джерела то виникне дуга а якщо більша то просто коло розірветься (в ідеальному випадку)
при роботі запобіжника важливий опір його та струм напруги там немає навіит близкої до номіналу тож від напруги нічого не залежить,
 
те шо там "блогери" порівнюють високовольтні запобіжники з низьковольтними то все некоректно бо у запобіжника 3 характеристики
це номінальний струм, номінальна напруга і часо-струмова характеристика (фактор захисту) - це час за який запобіжник перегорає при перевищені струму і ця величина може бути різною в залежності від моделі запобіжника, тож порівнювати потрібно запобіжники з однаковою часо-струмовую характеристикою, а то вийде як в відомому анекдоті (тарган без ніг не чує:))

цітата з мережі
"Однією з найважливіших характеристик керамічного запобіжника (плавкої вставки) є часова характеристика спрацьовування. По часовій характеристиці спрацьовування запобіжники (плавкі вставки) випускаються чотирьох видів:надшвидкі (Ultra rapid), швидкі (Quick acting), стандартні (Standart fuses) і з тимчасовою затримкою або уповільнені (time-lag, slow acting). ."
 
також можна зайти у Вікіпедію і побачити що для того щоб запобіжник згорів скажімо за 0.5 секунди треба подати струм вищий разів в 3

і такі криві будуть різними для різних запобіжників в залежності від часової характеристики, а не від напруги, то і струм спрацювання буде різний
 

Вкладення

  • запобіжник.png
    запобіжник.png
    112,1 Кб · Перегляди: 1
а напруга на запобіжнику буде I*Rзапобіжника, вона ніколи не буде дорівнювати напрузі
це до мене дійшло ще вчора коли я з лабораторником грався з запобіжником і резистором, як ото в мультиках коли лампочка над головою загорається:), тобто безтолку піднімати напругу і ставить більший резистор потім, це як підкладати кірпіч під ноги і присідати щоб не стати вищим при цому.
тож порівнювати потрібно запобіжники з однаковою часо-струмовую характеристикою
через що для тесту взяв жменю однакових склянних запобіжників , бо в роликах тестували абсолютно різні, відповідно дурня вийде.
 
то в них і напруга однакова, що тоді тестувати?
вони на 250В розраховані, а хотілося б перевірить час спрацювання при КЗ при різних напругах 12В 48В 100В до моменту розриву, але для цього нада відповідне обладнання що може зафіксувати скіки пройде часу від КЗ до розриву при пізних напругах. Тоді всі питання відпадуть у всих.
 
взяв жменю однакових склянних запобіжників
е такі запобіжники скляні на вигляд однакові
але одни з них ВПБ час спрацювання – не більше 0,3 с
а інші ВПТ час спрацювання – не більше 1,7 с
 

Вкладення

  • Плавкая.jpg
    Плавкая.jpg
    121,1 Кб · Перегляди: 0
скіки пройде часу від КЗ до розриву при пізних напругах.
чим менша напруга джерела напруги тим меньше часу пройде від перегорання запобіжника до того моменту поки струм в колі повністю зникне, але це мс різниці і мало на що впливає
 
чим менша напруга джерела напруги тим меньше часу пройде від перегорання запобіжника до того моменту поки струм в колі повністю зникне, але це мс різниці і мало на що впливає
в мене в тесті так і вийшло,при 12В перегорів на 5А а при 24В на 5,5А , але я це скинув на похибку спрацювання запобіжника, це треба по декілька штук перепалить , щоб зрозуміти чи це випадковість чи залежність.
А на більшу напругу невийшло бо в аторча пупок розв'яжиться, упор в 150Вт іде.
 
Останнє редагування:
в мене в тесті так і вийшло,при 12В перегорів на 5А а при 24В на 5,5А , але я це скинув на похибку спрацювання запобіжника, це треба по декілька штук перепалить , щоб зрозуміти чи це випадковість чи залежність.
це одна суцільна похибка по перше допуск самого запобіжника, по друге похибка виміру струму
як що наприклад виставити на ДЖ якусь напругу і потім замкнути на запобіжник то як побачити струм як що це цифровий прилад то він може взагалі не побачити нічого за такий короткий час. як що поступово підіймати струм то треба підіймати з однаковою швидкістю що вручну неможливо і.т.і
 
вірно, через що нада перевірять тупо на КЗ і засікати час спрацювання при кратно різних напругах, тоді все буде чесно. от тіки засікати немає чим
 
Останнє редагування:
Назад
Угорі