Виникло питання щодо економічної доцільності використання батки, як буфера для продажу по ЗТ.
Маю наразі одну Deye RW-F10.6 (з думкою докупівлі ще 3-5 шт). Вартість однієї у Германії мені обійшлася біля 54 т.грн.
Мануалом та на бірці передбачено нормоване використання не менше 6000 циклів, це при 1 циклі в день буде не менше 16 років. При сучасному розвитку технологій її на таку кількість років не потрібно однозначно, тут все змінюється "на очах".
Далі. При використанні батки "без фанатизму" в неї можна влити і взяти біля 8кВт надлишків генерації, тобто 8кВт х 6,5грн - ПДВ (21,5%) - втрати (5%) буде біля 40грн в день. Виходить самоокупність однієї батки 1350 днів або 3,5 років.
А тепер питання до ГУРУ та ЗНАВЦІВ - як реально поводять себе батки при тривалому використанні? Та чи слушна моя думка щодо такого використання батки?
 
Що я запримітив, те що firmware Deye складається з блоків.
Не впевнений що з Deye той самий випадок, але зустрічав схожу блочну побудову у професійного ПО для автоматизованих систем - я про SCADA. Там спеціально роблять все з максимально незалежних по функціонуванню блоків для того, щоб збій якоїсь функції не "крашив" всю систему. Завис наприклад архиватор/реєстратор, але основний процесс продовжує працювати і технологічний процес не залишається не керованим. Все це робиться для підвищення загальної надійності керування.

За майже рік тут на форумі, не зустрічав обговорень або скарг на глобальне зависання/перезавантаження Deye. Можливо це заслуга як раз блочного ПО?
 
Виникло питання щодо економічної доцільності використання батки, як буфера для продажу по ЗТ.
Маю наразі одну Deye RW-F10.6 (з думкою докупівлі ще 3-5 шт). Вартість однієї у Германії мені обійшлася біля 54 т.грн.
Мануалом та на бірці передбачено нормоване використання не менше 6000 циклів, це при 1 циклі в день буде не менше 16 років. При сучасному розвитку технологій її на таку кількість років не потрібно однозначно, тут все змінюється "на очах".
Далі. При використанні батки "без фанатизму" в неї можна влити і взяти біля 8кВт надлишків генерації, тобто 8кВт х 6,5грн - ПДВ (21,5%) - втрати (5%) буде біля 40грн в день. Виходить самоокупність однієї батки 1350 днів або 3,5 років.
А тепер питання до ГУРУ та ЗНАВЦІВ - як реально поводять себе батки при тривалому використанні? Та чи слушна моя думка щодо такого використання батки?
я не гуру, але впевнений, шо вгроблюють батареї більше вольтажі заряду і розряду. Якшо не заряджати вище 3.4 вольт на комірку і не розряджати нижче 3.2, то прослужать добрі 20 років навіть більше.
Нажаль усі ті фірмові батареї налаштовані неправильно, але навіть з таким використанням обіцяють 6000 циклів, що сумнівно. Це як використовувати розігнаний проц з коробки, хоча запас міцності проца, не 5 років, як зробив Intel, а якшо андервольтнути 30+ років.
 
Останнє редагування:
... то прослужать добрі 20 років навіть більше...
10 років на використання цієї батки хватить з головою. За цей час вже випустять щось краще.
Поверніться думками в 2015 рік - яке тоді було обладнання, в яке зараз. Ну і вартість за 1кВт накопичувача впала кардинально.
 
Не так те, що потужність на вході DC змінна (отже і на виході DC максимальна в данний момент часу теж), в залежності від погодних умов. А Дея про це не може ніяк узнати, бо DC звичайно є стабілізаторами напруги. Більше повторюватись не буду. Вам потрібно зробити наочний експеримент з лабораторним блоком живлення, DC перетворювачем та лампочкою.
Що не так??? Яка лампочка замість навантаження? Коли потужність панелі впаде, то на виході також буде незначне падіння напруги і значне струму. Дея це побачить і підлаштує свій вхідний опір під наявний струм (спочатку зменшить/збільшить опір, а потім вибере його таким, щоб була максимальна можлива вхідна потужність). Падіння потужності на панелях набагато повільніше, ніж відслідковування Деї. Грубо кажучи, Дея грається з опором трохи більше-трохи менше ПОСТІЙНО!!!! І так підбирає максимальну можливу вхідну потужність. Навіть якщо від панелі буде 30 Вт, то струм буде умовно 140 мА (він буде все обно мінятися з частотою 50 Гц), а частота опитування датчика КІЛОгерци! І все одно Дея "витягне" ці 140 мА і не більше! Тут єдине, що треба дивитися, з якою мінімальною потужністю буде працювати Дея. Згідно моїх логів, Дея відслідковує вхідну потужність від 1 Вт (напруга навіть вночі на панелях 4,5 В), а працювати з панелями починає з 200 Вт. на виході панелей (з них 100 ват вже йде на АКБ або в мережу). Мабуть це пов'язано з власним енергоспоживанням. Думаю у різних моделей цей показник різний.
 
Виникло питання щодо економічної доцільності використання батки, як буфера для продажу по ЗТ.
Маю наразі одну Deye RW-F10.6 (з думкою докупівлі ще 3-5 шт). Вартість однієї у Германії мені обійшлася біля 54 т.грн.
Мануалом та на бірці передбачено нормоване використання не менше 6000 циклів, це при 1 циклі в день буде не менше 16 років. При сучасному розвитку технологій її на таку кількість років не потрібно однозначно, тут все змінюється "на очах".
Далі. При використанні батки "без фанатизму" в неї можна влити і взяти біля 8кВт надлишків генерації, тобто 8кВт х 6,5грн - ПДВ (21,5%) - втрати (5%) буде біля 40грн в день. Виходить самоокупність однієї батки 1350 днів або 3,5 років.
А тепер питання до ГУРУ та ЗНАВЦІВ - як реально поводять себе батки при тривалому використанні? Та чи слушна моя думка щодо такого використання батки?
В інтернеті гуляє відео, що виробники комірок дають лише 2500-3000 циклів. Тоді питання, звідки 6000?
 
10 років на використання цієї батки хватить з головою. За цей час вже випустять щось краще.
Поверніться думками в 2015 рік - яке тоді було обладнання, в яке зараз. Ну і вартість за 1кВт накопичувача впала кардинально.
оце випустять шось краще розіб'ється об: ціну, криву вольт характеристики, об'єм заряду, горючість, тощо. LIFEPO4 - впринципі найефективніша річ, яка туди сюди з ККД 0.9 може ганяти енергію, шо ше для стаціонарних систем потрібно.
Шо не пробують випустити, то воно або не може тримати великі C без просідання кривої або ємність ніпрощо або ККД заряду розряду ніяка.
Тому краще взяти то шо є і з розумом налаштувати раз і назавжди і таки хай собі працює 20 - 30 років, ніж кожні 10 років міняти на шось "краще"...
Ну і через 10 років не буде безмитового ввозу + перенасичення ринку, понапридумують всякого то треба +30% до ціни.
Оці 3000 грн за кіловат годину ємності це взагалі подарунок, який треба брати поки дають.
 
Останнє редагування:
оце випустять шось краще розіб'ється об: ціну, криву вольт характеристики, об'єм заряду, горючість, тощо. LIFEPO4 - впринципі найефективніша річ, яка туди сюди з ККД 0.9 може ганяти енергію, шо ше для стаціонарних систем потрібно.
Шо не пробують випустити, то воно або не може тримати великі C без просідання кривої або ємність ніпрощо або ККД заряду розряду ніяка.
Тому краще взяти то шо є і з розумом налаштувати раз і назавжди і таки хай собі працює 20 - 30 років, ніж кожні 10 років міняти на шось "краще"...
Ну і через 10 років не буде безмитового ввозу + перенасичення ринку, понапридумують всякого то треба +30% до ціни.
Оці 3000 грн за кіловат годину ємності це взагалі подарунок, який треба брати поки дають.
Отут не погоджусь. Коли я понад 20 років тому навчався у КПІ і був предмет "Нетрадиційні джерела електроенергії" памятаю що одна сонячна батарея (панель) потужністю 60Вт вартувала біля 280$. Порівняйте з сучасними? Зараз у Германії масово замінюють панелі, і не через їх деградацію. А через те, що з того сонячного поля сучасними можна взяти втричі більше енергії. І так же буде і з накопичувачами.
 
LIFEPO4 - впринципі найефективніша річ
"Найефективніша річ" - це та яка щойно появилась на ринку. Масово LIFEPO4 з'явилась у нас рік-два тому, раніше було дорого та мало.
Купа людей хвалила (продавала) "перевірений сторіччями" свинець та стрьомні куски батарей від електричок і непогано так жила)))
Зважаючи на те, що наші улюблені батареї для СЕС це побічний продукт гігантського автопрому, очікую чогось цікавого наступні 3-5 років, авансів від ВЕЛИКИХ (та ж Тойота) багато.
 
Останнє редагування:
В інтернеті гуляє відео, що виробники комірок дають лише 2500-3000 циклів. Тоді питання, звідки 6000?
У тих же виробників є даташити, навіщо відео)
Ну і у різних конструкцій різний ресурс, для циліндричних виробники дають десь біля 2000, для призматиків 4000 і більше. Та ж NMC хімія по даташитах 500-800 циклів (хто як дає), але електрички на ній спокійно їздять вже другий десяток років.
Ресурс сильно залежить від експлуатації.
 
У тих же виробників є даташити, навіщо відео)
Ну і у різних конструкцій різний ресурс, для циліндричних виробники дають десь біля 2000, для призматиків 4000 і більше. Та ж NMC хімія по даташитах 500-800 циклів (хто як дає), але електрички на ній спокійно їздять вже другий десяток років.
Ресурс сильно залежить від експлуатації.
А ще є така річ, як країна-отримувач. Сам вживу юзав гібридку Deye SUN-20K-SG05LP3-EU-SM2 нашу (Україна) і привіз з Германії - різниця по функціоналу та якості вагома.
 
А ще є така річ, як країна-отримувач. Сам вживу юзав гібридку Deye SUN-20K-SG05LP3-EU-SM2 нашу (Україна) і привіз з Германії - різниця по функціоналу та якості вагома.
В плані продуктів харчування - згоден з вами, але LiFePo4 зазвичай беруть в Нідерландах, а Deye - EU версія, зроблених для UA версій не зустрічав і не чув про такі. Може треба освіжити прошивку щоб зникла різниця?
 
Сам вживу юзав гібридку Deye SUN-20K-SG05LP3-EU-SM2 нашу (Україна) і привіз з Германії - різниця по функціоналу та якості вагома.
А будь ласка більш в деталях розкажіть в чому різниця.
У мене такий самий Deye SUN-20K-SG05LP3-EU-SM2

По використаним електронним компонентам можливо різниця і є, хочу я думаю тут причина не в цільовому регіоні продажу (Україна - це частина EU), а даті виготовлення (іноді виробники ставлять ті компоненти, що доступні на ринку, або протягом виробництва знаходять більш дешевого виробника-постачальника).
А от щоб по функціоналу була різниця - ну дуже сумніваюся.
 
Останнє редагування:
В останню масовану атаку свинособак одну з панелей прошила наскрізь куля з ППО кулемета. Фото додаю. Але панель працює без помітної втрати потужності. От думаю як її полагодити (загерметизувати всі пошкодження) поки не замінив - заламінувати захисною плівкою з 99% пропусканям світла чи краще покрити прозорим глянцевим лаком для зовнішніх робіт? У випадку з лаком на дірку звичайно накладу латку з плівки.
Які саме панелі встановлено?
 
А будь ласка більш в деталях розкажіть в чому різниця.
У мене такий самий Deye SUN-20K-SG05LP3-EU-SM2

По використаним електронним компонентам можливо різниця і є, хочу я думаю тут причина не в цільовому регіоні продажу (Україна - це частина EU), а даті виготовлення (іноді виробники ставлять ті компоненти, що доступні на ринку, або протягом виробництва знаходять більш дешевого виробника-постачальника).
А от щоб по функціоналу була різниця - ну дуже сумніваюся.
Яка різниця по компонентах - я не розбирав та не вивчав. Але я спілкуюся особисто (не через загальні групи) з інженерами Deye, звертався з проханням про модернізацію прошивок під мої потреби (зняття блокувань, підвищення рівнів перетоків потужностей і т.д.) - по германському всі мої потреби виконанні, по купленому в Україна - лише частина. І сказали - "це нереально через можливості апаратної частини". До того ж германські варіанти йдуть лише MPPT 2/2+2 (36A+36A), а на неньці бачив обрізані версії - MPPT 2/2+1
 
... я думаю тут причина не в цільовому регіоні продажу (Україна - це частина EU) ...
на жаль, поставка на замовлення в "гегемонів" Германію, Францію ... - це одне, а в найбідніші та найменш впливовіші - це вже інше. Така реальність.
 
Назад
Угорі