Навіть якщо поставите одну панель на 435 вт все одно компенсуєте втрати.
Або я чогось не знаю... На Deye можна поставити 1 панель і буде працювати?
Я завжди думав, що для роботи від сонця обов'язково потрібно наставити декілька панелей, щоб вони забезпечували нижню межу напруги MPTT. Для 6К інвертора, якщо не плутаю, то 150В. Завжди думав, що від 1 панелі нічого працювати не буде... Я помиляюсь?
 
Было такое, пока не поставил в Zero export power - 0W
А таке можна робити?
Як я зрозумів, ці 20 Вт інвертор використовую щоб діагностувати наявність переливу в мережу. Прибравши ці 20 Вт можна отримати ситуацію, коли при налаштуваннях нульового експорту до мережі, інвертор все ж дає в мережу напругу. Це не безпечно, і теоретично може вбити електрика ДТЕК, котрій працює за межами будинку, думає, що вимкнув напругу і можна працювати...
Хоча я можу і помилятися. На жаль по налаштуванням Deye дуже мало інформації.
 
Або я чогось не знаю... На Deye можна поставити 1 панель і буде працювати?
Я завжди думав, що для роботи від сонця обов'язково потрібно наставити декілька панелей, щоб вони забезпечували нижню межу напруги MPTT. Для 6К інвертора, якщо не плутаю, то 150В. Завжди думав, що від 1 панелі нічого працювати не буде... Я помиляюсь?
Можно и одну панель поставить, если она обеспечит напряжение для работы МППТ контролера.
 
Інвертор 6 кВт гріється до 77 градусів. І це ще не жарко так.
То що є норма?
Дуже не просте питання... З одного боку сучасні силові ключи можуть працювати при температурах до 125+ гр. і більше за даташитами. Але в середині інвертора не лише силова частина... Також не зовсім зрозуміло, температуру саме чого вимірює датчик? Цілком можливо що ці 77 гр. це усереднена температура в якійсь зоні і на справді там є елементи що прогріваються значно більше.

А підвищена температура - це пришвидшення висихання електролітів та деградація напівпровідників. Навіщо жарити інвертор?

Тому на свій 6К я поставлю систему зовнішнього охолодження з 3 вентиляторів та терморегулятора з зовнішнім датчиком.
Вентилятори спершу думав Noctua... але потім поміркував та зрозумів, що немає сенсу такі гроші (Ноктуа дуже коштовні) вкидати в систему, яка не є критичною (якщо охолодження тимчасово зникне - нічого не згорить), замовив собі вентилятори дешеві, але як і Ноктуа на гідро-підшипнику, ставив такі вже, добре працюють. Вони повільні, 1500 RPM, шуму не створюють. Розмір 92 мм, 3 штуки як раз перекриють всю площу радіатора і стають добре знизу інвертора на радіатор.


Терморегулятор узяв такий


Вимірює до 110 гр, точність 0.1, є калибровка датчика що доречно, мій екземпляр мав помилку на 0.4 гр., зараз вже не має... Також налаштовується гистерезис, щоб запобігти дребезгу реле на межах переключення.

Єдине питання в мене залишилося - де на радіаторі краще причепити датчик температури. Тому що при заряджанні більше гріється циліндрична частина з маленькими ребрами. А при розряді - великий радіатор з високими ребрами. Мабуть десь посередині поставлю...
 
Дуже не просте питання... З одного боку сучасні силові ключи можуть працювати при температурах до 125+ гр. і більше за даташитами. Але в середині інвертора не лише силова частина... Також не зовсім зрозуміло, температуру саме чого вимірює датчик? Цілком можливо що ці 77 гр. це усереднена температура в якійсь зоні і на справді там є елементи що прогріваються значно більше.

А підвищена температура - це пришвидшення висихання електролітів та деградація напівпровідників. Навіщо жарити інвертор?

Тому на свій 6К я поставлю систему зовнішнього охолодження з 3 вентиляторів та терморегулятора з зовнішнім датчиком.
Вентилятори спершу думав Noctua... але потім поміркував та зрозумів, що немає сенсу такі гроші (Ноктуа дуже коштовні) вкидати в систему, яка не є критичною (якщо охолодження тимчасово зникне - нічого не згорить), замовив собі вентилятори дешеві, але як і Ноктуа на гідро-підшипнику, ставив такі вже, добре працюють. Вони повільні, 1500 RPM, шуму не створюють. Розмір 92 мм, 3 штуки як раз перекриють всю площу радіатора і стають добре знизу інвертора на радіатор.


Терморегулятор узяв такий


Вимірює до 110 гр, точність 0.1, є калибровка датчика що доречно, мій екземпляр мав помилку на 0.4 гр., зараз вже не має... Також налаштовується гистерезис, щоб запобігти дребезгу реле на межах переключення.

Єдине питання в мене залишилося - де на радіаторі краще причепити датчик температури. Тому що при заряджанні більше гріється циліндрична частина з маленькими ребрами. А при розряді - великий радіатор з високими ребрами. Мабуть десь посередині поставлю...
Скажіть а чим будете заживлювати кулери та термодатчик?
 
Ну например чтобы продажа была максимум от возможности инвертора. Или намекаете что надо выключить лоад?
То есть это я упираюсь в возможность инвертора 12sg04? А как же максимальная мощность в 13.2?
По AC части он выдаёт вам ваши 12кВ. Но кроме этого он может заряжать ещё и аккумулятор по DC наверно ориентировочно до 2.5-3кВ. И не важно куда идут AC киловатты, в сеть или на load.

Если вы хотите больше отдавать в сеть, то тогда используйте аккумулятор как балласт. Разряжайте его в сеть до например 50% и в моменты когда солнца будет больше чем 12кВ будет заряжаться и аккумулятор, который затем снова будет разряжаться при недостатке солнца до 50%.
 
Дивіться. Що Ви побачите, що я не продаю е/е? Питання було про "викиди" електроенегії назад у мережу. У мене такі "викиди" відображалися жовтим кольором (негативне споживання) у статистиці споживання від мережі (там синім - позитивне споживання). Після встановлення в Zero-export Power ноля "викиди" зникли. Думаю, що статистика показувала генерацію електрики до СТ у розмірі 20 Вт. А коли я вказав 0, то ток навіть до СТ не виходив. Якось так.
Це дійсно цікаво. Бо я перепробував різні значення від 0 до 20 Вт. При цьому різниці у статистиці не помітив. Як були викиди при 20, так були і при 10, 5 та 0 Вт. Тому і цікавлюсь. Багато людей пробували, не тільки я. І все з несуттєвими відмінностями. Ви перший з таким досвідом. Можливо це в екселі так. І на діаграмах викидів немає?
 
Дуже не просте питання... З одного боку сучасні силові ключи можуть працювати при температурах до 125+ гр. і більше за даташитами. Але в середині інвертора не лише силова частина... Також не зовсім зрозуміло, температуру саме чого вимірює датчик? Цілком можливо що ці 77 гр. це усереднена температура в якійсь зоні і на справді там є елементи що прогріваються значно більше.

А підвищена температура - це пришвидшення висихання електролітів та деградація напівпровідників. Навіщо жарити інвертор?

Тому на свій 6К я поставлю систему зовнішнього охолодження з 3 вентиляторів та терморегулятора з зовнішнім датчиком.
Вентилятори спершу думав Noctua... але потім поміркував та зрозумів, що немає сенсу такі гроші (Ноктуа дуже коштовні) вкидати в систему, яка не є критичною (якщо охолодження тимчасово зникне - нічого не згорить), замовив собі вентилятори дешеві, але як і Ноктуа на гідро-підшипнику, ставив такі вже, добре працюють. Вони повільні, 1500 RPM, шуму не створюють. Розмір 92 мм, 3 штуки як раз перекриють всю площу радіатора і стають добре знизу інвертора на радіатор.


Терморегулятор узяв такий


Вимірює до 110 гр, точність 0.1, є калибровка датчика що доречно, мій екземпляр мав помилку на 0.4 гр., зараз вже не має... Також налаштовується гистерезис, щоб запобігти дребезгу реле на межах переключення.

Єдине питання в мене залишилося - де на радіаторі краще причепити датчик температури. Тому що при заряджанні більше гріється циліндрична частина з маленькими ребрами. А при розряді - великий радіатор з високими ребрами. Мабуть десь посередині поставлю...
125 градусов- это допустимая температура кристалла внутри корпуса транзистора, а не снаружи.
 
В голову приходит переключить на несколько дней в режим use batt v и поставить верхнюю границу около 57.6в Что бы инвертор не выкдючал заряд, а держал в буфере пока все не насытятся.
Может есть ещё варианты?
Сам и отвечу. Этот способ сработал.
 
Скажіть а чим будете заживлювати кулери та термодатчик?
На стіну рядом з інвертором я встановив 2 розетки. Одну запитав до інвертора, напряму від мережі 220В. Друга з інвертора живлення отримує. Перша на випадок, коли інвертор вимкнений, а якійсь інструмент потрібно щоб працював. А друга через інвертор працює даже коли світла немає.

Вот в другу я вставив звичайний мережевий маленький БП на 12В 2А, GST25E12-P1J MeanWell. Хоча іх різних прорва...
Від цього БП живиться і регулятор температури і 3 вентилятори. Поки інвертор/АКБ працюють, друга розетка дає напругу і охолодження за потреби відбувається. А коли інвертор не працює... То і охолоджувати нічого.

.
 
125 градусов- это допустимая температура кристалла внутри корпуса транзистора, а не снаружи.

Так, я це знаю. Але є силові транзистори і з 150 гр. у даташитах. І більше зустрічав. Що вони на справді тримають звісно не перевіряв. Але китайці пишуть...
 
Або я чогось не знаю... На Deye можна поставити 1 панель і буде працювати?
Я завжди думав, що для роботи від сонця обов'язково потрібно наставити декілька панелей, щоб вони забезпечували нижню межу напруги MPTT. Для 6К інвертора, якщо не плутаю, то 150В. Завжди думав, що від 1 панелі нічого працювати не буде... Я помиляюсь?
Так, цей параметр я випустив. Можливо спробувати підвищуючий DC-DC з 10-30 вольт на 180 вольт (правда такого в інтернеті не знайшов, але якщо є на 90 вольт, то повинні бути і на 180).
 
Або я чогось не знаю... На Deye можна поставити 1 панель і буде працювати?
Я завжди думав, що для роботи від сонця обов'язково потрібно наставити декілька панелей, щоб вони забезпечували нижню межу напруги MPTT. Для 6К інвертора, якщо не плутаю, то 150В. Завжди думав, що від 1 панелі нічого працювати не буде... Я помиляюсь?
Так, цей параметр я випустив. Можливо спробувати підвищуючий DC-DC з 10-30 вольт на 180 вольт (правда такого в інтернеті не знайшов, але якщо є на 90 вольт, то повинні бути і на 180).
 
Дуже не просте питання... З одного боку сучасні силові ключи можуть працювати при температурах до 125+ гр. і більше за даташитами. Але в середині інвертора не лише силова частина... Також не зовсім зрозуміло, температуру саме чого вимірює датчик? Цілком можливо що ці 77 гр. це усереднена температура в якійсь зоні і на справді там є елементи що прогріваються значно більше.

А підвищена температура - це пришвидшення висихання електролітів та деградація напівпровідників. Навіщо жарити інвертор?

Тому на свій 6К я поставлю систему зовнішнього охолодження з 3 вентиляторів та терморегулятора з зовнішнім датчиком.
Вентилятори спершу думав Noctua... але потім поміркував та зрозумів, що немає сенсу такі гроші (Ноктуа дуже коштовні) вкидати в систему, яка не є критичною (якщо охолодження тимчасово зникне - нічого не згорить), замовив собі вентилятори дешеві, але як і Ноктуа на гідро-підшипнику, ставив такі вже, добре працюють. Вони повільні, 1500 RPM, шуму не створюють. Розмір 92 мм, 3 штуки як раз перекриють всю площу радіатора і стають добре знизу інвертора на радіатор.


Терморегулятор узяв такий


Вимірює до 110 гр, точність 0.1, є калибровка датчика що доречно, мій екземпляр мав помилку на 0.4 гр., зараз вже не має... Також налаштовується гистерезис, щоб запобігти дребезгу реле на межах переключення.

Єдине питання в мене залишилося - де на радіаторі краще причепити датчик температури. Тому що при заряджанні більше гріється циліндрична частина з маленькими ребрами. А при розряді - великий радіатор з високими ребрами. Мабуть десь посередині поставлю...
Краще раз переплатити за 1 індустріальний ноктуа, ніж ліпити 3 кулера ноунейма. Поставити подалі шоб продував весь радіаторhrrh.JPG
Ноктуа налаштувати шоб дув 24х7 і без датчиків, поставити солідний RPM аби не нервував і створював якісний потік. В мене зараз стоїть десь 1100 RPM, я його взагалі не чую, дує норм, рукою зверху чути протяг на літо встановлю 1500. А запас аж до 3000.

Термодатчик не треба ставити, краще дивитись DC Temperature в самому інверторі і відштовхуватись від нього
 
Останнє редагування:
Краще раз переплатити за 1 індустріальний ноктуа, ніж ліпити 3 кулера ноунейма. Поставити подалі шоб продував весь радіатор
Ваше рішення цілком функціональне, тобто свою функцію (охолодження) воно виконує. Але є ще питання зовнішнього вигляду та естетики. Не кожний погодиться на те, щоб на стіні на пів метри нижче інвертора висів вентилятор... Я наприклад собі таке точно не зроблю.

По друге пил. Через пів року постійного обдуву у вас буде слой пилюки і на стіні, і на проводах, і на пробках/ущільнювачах чорних знизу інвертора, і на радіаторі.

По трете максимальна потужність обдуву. Якщо буде жара, вашого обдуву "здалеку" може не вистачати і зробити з цім ви нічого не зможете. Разве що перенести вентилятор ближче до інвертора... але тоді звузиться кут обдуву і на краях радіатора буде гірше охолодження.

Мій варіант на фото. 3 вентилятори по 92 мм, повністю перекривають всю площу радиатора і що головне, стають знизу на радіатор. Тобто стають "за інвертор", за чорні "пробки", вентилятори повністю не видно зовні. Продувається весь радіатор, немає мертвих зон. І весь потік повітря їде через радіатор інвертора, втрат потоку немає. Швидкість обертання потрібну встановлю резистором в лінії живлення +12В вентиляторів, щоб і вистачало і тихо було.

І саме головне, працювати вони будуть не постійно, а по температурі, лише влітку, в жару, при перегріві інвертора. Це і ресурс вентиляторів подовжить і пилюку зменшить. Хоча звісно радіатор прийдеться раз на рік-два продувати балоном.
 

Вкладення

  • фан1.jpg
    фан1.jpg
    159 Кб · Перегляди: 8
  • фан2.jpg
    фан2.jpg
    127,9 Кб · Перегляди: 8
Останнє редагування:
Ваше рішення цілком функціональне, тобто свою функцію (охолодження) воно виконує. Але є ще питання зовнішнього вигляду та естетики. Не кожний погодиться на те, щоб на стіні на пів метри нижче інвертора висів вентилятор... Я наприклад собі таке точно не зроблю.

По друге пил. Через пів року постійного обдуву у вас буде слой пилюки і на стіні, і на проводах, і на пробках/ущільнювачах чорних знизу інвертора, і на радіаторі.

По трете максимальна потужність обдуву. Якщо буде жара, вашого обдуву "здалеку" може не вистачати і зробити з цім ви нічого не зможете. Разве що перенести вентилятор ближче до інвертора... але тоді звузиться кут обдуву і на краях радіатора буде гірше охолодження.

Мій варіант на фото. 3 вентилятори по 92 мм, повністю перекривають всю площу радиатора і що головне, стають знизу на радіатор. Тобто стають "за інвертор", за чорні "пробки", вентилятори повністю не видно зовні. Продувається весь радіатор, немає мертвих зон. І весь потік повітря їде через радіатор інвертора, втрат потоку немає. Швидкість обертання потрібну встановлю резистором в лінії живлення +12В вентиляторів, щоб і вистачало і тихо було.

І саме головне, працювати вони будуть не постійно, а по температурі, лише влітку, в жару, при перегріві інвертора. Це і ресурс вентиляторів подовжить і пилюку зменшить. Хоча звісно радіатор прийдеться раз на рік-два продувати балоном.
Noctua 3000 RPM так дує, шо всю хату охолоджує.
Пилу нема, в мене робот пилосос шодня їздить.
Там радіатор ззаду такий широченний шо його взагалі не треба чистити, то не відеокарта.
Автоматизація то надто не точно, якшо напряму через якийсь raspberri pi чи іншу річ не зчитувати DC AC Temperature в реальному часі.
В Noctua ресурс > 150000 годин, він ше той інвертор і мене переживе
Мене більше дратує запуск і зупинка вентиляторів і ті вічні старт стопи, особливо в комп'ютері ніж постійний однотонний гул без того всього.
А білий шум навпаки заспокоює і присипляє.
Єдиний мінус шо в мене естетично не так гарно бо його видно, але я фанат ноктуа і мені подобається
 
Останнє редагування:
Доброго дня,
підключив моніторінг за допомогою SolarMan - все працює, потім створив обліковий запис на Deye Cloud...........не бачить пристрій моніторінгу (серійний номер скопіював з SolarMan)
Може вони не працюють разом??
 
Так, цей параметр я випустив. Можливо спробувати підвищуючий DC-DC з 10-30 вольт на 180 вольт (правда такого в інтернеті не знайшов, але якщо є на 90 вольт, то повинні бути і на 180).
Подав на сонячний вхід 30в з блока живлення. Вольтаж бачить, але споживання 0А. Такшо все за мануалом, чекає дозволену напругу.
Бажання підняти напругу називається мікроінвертором. Але цінник там такий, що краще панелек пару докупити.
Звичайний перетворювач dc-dc не буде працювати, бо мппт його перенавантажувати буде, вимикатися буде.
 
Звичайний перетворювач dc-dc не буде працювати, бо мппт його перенавантажувати буде, вимикатися буде.
Буде. За умови що виставите в інверторі струм менше, ніж перетворювач може видати.
 
Буде. За умови що виставите в інверторі струм менше, ніж перетворювач може видати.
Не буде. Бо погоду та сонячний кут не виставиш. Воно лише в сферичному вакуумі буде якось працювати.
Я вже грався з панелькою 250вт та dc-dc на акум 52в. Щоб воно коректно працювало потрібен дівайс рівня мікровнвертора.
 
Останнє редагування:
Назад
Угорі