@
gooklb
Щоб набрати робочу напругу для вказаного інвертора то приблизно 10-11 панелей. Панелі різняться, я для прикладу беру Risen R120-6-320M:
напруга при макс потужності 33,7 В
макс струм 9,5 А
11 панелей(послідовно) = 371 В
11 х 320 = 3.5 кВт (за наявності "хорошого сонця" в реальності буде 1.5-2.5 кВт)
Вручну розривати стрінг та перемикати панелі то найпростіше/дешевше та надійніше. Але морочно...
Я маю СИРУ [поки що] теоретичну гіпотезу тож перевіряйте схему та кожен розрахунок параметрів елементів!
Схема в доданих файлах.
Сподіваюся, щось більш путнє народиться незабаром.
Розривати стрінг не обов'язково*.
*
(!) Але тільки за умови, що цей стрінг "мешкає" один на трекері. Бо напруга під час навантаження на інверторі може просісти більше ніж допустима розбіжність паралельних стрінгів на одному трекері. І в разі, якщо на мережевому ввімкнений DC-вимикач, то можуть виникнути проблеми.
Можна зробити відгалудження через
трійник + конектор + сонячний кабель.
Переглянути вкладення 2885 одна штука $4-5 в Україні та $2 в Китаї
А інший полюс(будь-який, але враховуючи де трійник) взяти біля мережевого інвертора зі щитка - після плавкого запобіжника та краще(якщо є) після захисту від блискавки.
Обов'язково треба поставити ще
1. автоматичний вимикач постійного(!) струму, щоб захистити інвертор та в ручному режимі можна відсікати цю гілку панелей.
Номінал 16 А наприклад, або 25 А. Більше - краще, бо контактна група надійніша, а вввімкнення/вимкнення постійного струм значно швидше зношує автомат.
2. діод, щоб не виникало зворотнього струму. Робоча напруга діода має перевищувати сумарну напругу решти панелей стрінга із запасом 30%. Зазвичай достатньо на 600 В. І довготривалий робочий струм діода має перевищувати макс струм, наприклад хоча б 15 А. Якщо не зручно підібрати один діод, то можна поєднувати. Паралельно - струми складаються(два діоди по 10 А разом можуть пропустити ~20 А). Послідовно - напруги складаються(два діоди по 400 В поставлені разом можуть ставитися на напругу до ~800 В).
3. дуже бажано плавкі запобіжники на обидва полюси. Є такі вбудовані в МС4 конектори по кілька баксів, але я би радив поставити більш надійні - з тримачами на дін-рейку. Якщо брати один з полюсів зі щитка де вже є плавкий, то можна вважати його задіяним на одному з полюсів.
[Автоматичне] перемикання.
Зі сторони АС:
1. отакий перемикач здається привабливим
Переглянути вкладення 2890 ($25 в Китаї).
2. Може твердотільне реле.
3. Може Реле-катушка з парами замкнених та розімкнених контактів, але щось потужніше за те, що на картинці.
Переглянути вкладення 2893
4. Інші варіанти...
Зі сторони DC:
Переглянути вкладення 2892($13 в Україні),
Переглянути вкладення 2888Переглянути вкладення 2891 ($25 в Китаї) і купа інших.
Китайські деякі виглядають привабливо, але я не тримав їх у руках, не можу впевнено рекомендувати. Тільки задаю напрями, куди можна копати далі ))
Ключові слова:
Резервний ввід
Автомат резервного вводу (ATS)
Перемикач резерву (двох-/трьох- позиційний)
Контактор
Галетний перемикач
Пакетний перемикач
DC [автоматичний]вимикач
DC перемикач
switcher, breaker Photovoltaic, switch solar, Circuit breaker
Мене хвилює в Вашій схемі вірогідна ситуація коли панелі не даватимуть достатньо струму, то обладнання страждатиме. Хіба що упси ставити на чутливу техніку...
Як варіант, "підстраховувати" панелі акумом. І зробити щось накшталт безперебійника паралельно з панелями. По суті треба акум та невелику схему: діод, транзистор, конденсатор тощо. Ще не розробляв таку схему, але вважаю, можна дешево і просто зібрати.
Коли хмарка набіжить, то діод(або транзистор) перемкне живлення з панелей на акуми на період "темних часів".
Накидав багато варіантів, сам тільки шукаю відповіді як автоматизувати переключення.
Але готового рішення ще не можу запропонувати.
Може хтось знайшов путнє щось та поділиться досвідом.
